Олена Бодильова народилася 9 квітня 1925 року у Києві. Після того, як німці окупували місто 19 вересня 1941 року, Олена приєдналася до підпільного руху Сергієнка. За це у березні 1943 року її заарештували та відправили до концентраційного табору. Але опинилась вона у трудовому табору в Німеччині, в передмісті Ганновера.
Олена знаходилася там до серпня 1943 року, коли їй вдалося втекти. Подолавши чимало труднощів і пройшовши через безліч випробувань, вона дісталася міста Біла Церква, Київської області, і почала батрачити в сусідньому селі Терезине.
У вересні 1943 року до села прибула група будівельників, і незабаром Олена підслухала розмову одного з них із місцевим поліцаєм. Вони говорили про робітника, на ім’я Фадей, якого підозрювали в тому, що він єврей, який видає себе за поляка. Олена поспішила розповісти Фадею про розмову, яку вона чула, і з його реакції зрозуміла, що ці підозри – правда.
Фадей спитав її, що йому робити, і вона запропонувала йому ховатися в підвалі її будинку. До звільнення міста 4 січня 1944-го року Олена дбала про Фадея і приховувала його перебування навіть від інших мешканців будинку.
До зустрічі з Оленою він був у постійних бігах, спав у полях, знаходив випадкові заробітки й весь час побоювався арешту, бо не мав при собі жодних документів. Завдяки Олені він знайшов надійне укриття у критичний момент, і так зміг вижити.
За той час, поки вона ризикуючи життям переховувала Фадея, вони покохали одне одного. У червні 1944-го року, після того, як Саломон змінив прізвище Гурвіц на Гурбич, і взяв своє вигадане ім’я Фадей як справжнє, вони з Оленою одружилися.
7 листопада 2000 року Яд Вашем відзначив Олену Бодильову-Гурбич почесним званням «Праведник народів світу».
